Нам негода нема по чому)).
І все-таки екскурсія відбулася до Шветцингену сьогодні відбулася! Так, погода залишала бажати кращого, було прохолодно і похмуро, але дощ, на наше прохання, скасували і дощу не було.
Ми пройшлися центром Шветцингена, впізнали його історію, зайшли в колишні царські стайні, подивилися кілька пам'ятників, включаючи знаменитий пам'ятник "Щасливій свині" біля замку. Потім ми зайшли до палацового парку.
І все-таки екскурсія відбулася до Шветцингену сьогодні відбулася! Так, погода залишала бажати кращого, було прохолодно і похмуро, але дощ, на наше прохання, скасували і дощу не було.
Ми пройшлися центром Шветцингена, впізнали його історію, зайшли в колишні царські стайні, подивилися кілька пам'ятників, включаючи знаменитий пам'ятник "Щасливій свині" біля замку. Потім ми зайшли до палацового парку.
Ми дізналися історію замку та парку. Вона дуже цікава. Парк усім сподобався і навіть хтось сказав, що він кращий, ніж у Луврі! Недарма попрацював курфюрст Карл Теодор, який дуже хотів зробити у Шветцінгені свій
"Пфальцький Версаль". Але парк справді дуже красивий та доглянутий. Звичайно, за годину 70 гектарів добре не розглянеш, але головну красу ми подивилися.
Звичайно, ми почали із саду сакур. На жаль, дощ і вітер зробили свою справу і на деревах залишилося не там багато квітів. Але все ж таки це було красиво! Ми зробили фотографії та пішли далі.
Ми добре розглянули мечеть, храм Мінерви, Меркурія, Апполона, озера парку і навіть дісталися руїн римського акведука! Туди мало хто доходить, бо парк дуже великий.
"Пфальцький Версаль". Але парк справді дуже красивий та доглянутий. Звичайно, за годину 70 гектарів добре не розглянеш, але головну красу ми подивилися.
Звичайно, ми почали із саду сакур. На жаль, дощ і вітер зробили свою справу і на деревах залишилося не там багато квітів. Але все ж таки це було красиво! Ми зробили фотографії та пішли далі.
Ми добре розглянули мечеть, храм Мінерви, Меркурія, Апполона, озера парку і навіть дісталися руїн римського акведука! Туди мало хто доходить, бо парк дуже великий.
Незважаючи на непривітну погоду, всі отримали насолоду. І не дивно. Колись цей парк служив культурною столицею усієї Європи. Тут у палаці грав семирічний Моцарт, композитор Крістоф Глюк, поет і драматург Фрідріх Шиллер і двічі сам Вольтер, який так описав життя у Шветцингені: "Свято слідувало за святом. Полювання, опера, французькі п'єси, концерти перших віртуозів Європи". Наприкінці життя Вольтер писав курфюрстові: "Мені хотілося б, перш ніж помру, ще раз побачити Шветцинген. Ця думка володіє моєю душею".
Я сподіваюся, що трохи пізніше, коли стане зовсім тепло і зелено, всі охочі зможуть відвідати цей прекрасний парк та насолодитися його красою.
Я сподіваюся, що трохи пізніше, коли стане зовсім тепло і зелено, всі охочі зможуть відвідати цей прекрасний парк та насолодитися його красою.